Як ви вже напевно знаєте, мої любі хлопчики і дівчатка, нинька в нас не простий день, і навіть не просто річниця смерті принцеси Діани, чи переддень великого Дня Знань - 1 вересня. Нині, ми маємо ще й День Блога (/ера) (до речі, це слово українці принципово пишуть з одним “г”, напевно цим натякаючи, що всякого “г” в блогах і так достатньо.) Так ото, я як суперактивний блогер, живий класик (тм) і прочая і прочая, вирішив не відставати від інших не менш прогресивних і в міру талановитих блоговодів, надумав влити і свою краплину крові в профанацію пропаганду цього свята між усім жовто-блакитним народом.

Так от для тих хто не знає. Суть цієї забавки полягає в тому, що ви шукаєте і рекламуєте на своєму сайті п’ять досі невідомих для вас блогів, ну й робите на них посилання. Таким чином вступаєте з ними в особливий містичний зв”язок, котрий невидимим чином відтепер буде ріднити до наступного року ваші ресурси. Оскільки, рекламувати відомі автору сайти умови свята не дозволяють, то я поспишив на http://blogs.yandex.ru, де вибрав перші 5 “стаціонарних” блогів, що йдуть в рейтингу після мене. Умова проста - блог повинен бути “живим”, власне, щоденником живої людини, і не на безкоштовному сервері. Ну, для мене це важливо. Короче - поїхали!

http://putnik.net.ua/ - Просто Путник.

Цікавий сайт, котрий відтепер доданий в мій rss-читач. Рекомендую не тільки з порядності. Там справді цікаво. Дивно, як я його раніше не помічав. Слава дню блогера =)

http://www.gordy.ru/ - Путешествие по Жизни

Шото всі стали путніками і путішественніками. Ну нехай. Ну, а ми залишимось всього лиш глядачами і читачами, що й так досить непогано. Цікавий блог, з мінімалістичним дизайном, котрий я дуже поважаю. Ну, і те що його читають більше 300 людей в день - говорить само за себе.

http://blog.kibin.ru/ - Dmitry Kibin blog

Якщо є компютори на світі, то є і компюторщики. В них шо на столі, що в житті, що в блогах - одне і теж. Вгадайте що? звичайно - лінкукси і віндовси. Для людей з неупередженою думкою і здоровою психікою - ласкаво просимо. Пригадую, я вже колись там був, і щось цікаве навіть найшов.

http://www.bablog.ru/ “Как именно бабло побеждает зло”

Ну, я не дуже часто заглядаю на такі ресурси, хоча знаю, що в них часом може бути щось, цікаве. Але оскільки я людина віруюча рівно на стільки, наскільки моя віра не суперечить моєму ж здоровому глузду, книжок “як стати мільйонером” я не купую. На таке мені справді віри не вистачає. Хоча, раз є блог, “значіт ета каму-нібудь нужно”. Почитайте, може розбагатієте з моєї легкої руки (скільки вчора грошей я загубив навіть згадувати не буду ))). Відсотки приймаються з радістю.

http://mak-sim.ru/ Мак Сим - Игра в слова

Цікаво, що і цей сайт котрий знайдений був мною випадково я відвідував не так давно. Його автор по-при мрачний і сірий дизайн, дуже весела і цікава особистість. Правда, тематика блогу на любітеля, і присутній тег “ножі” не може не насторожити мирних жителів. Проте, блог цікавий і повчальний. Як то кажуть в нас в селі - ю велком.

Фуууух! Оце приблизно все, що я повине був зробити, щоб не втратити горде звання (покликання) блогера. Все-таки цеж річ не так для когось, як для себе. Знати, що хоч ти голодний, маєш купу справ, і дуже мало грошей, про те ти живий і тебе мають потенційну можливість читати усі без винятку відвідувачі інтернету - це ж так круто ) ОТож - долучайтесь хто може, підтримуйте хто хоче, і святкуйте усі - цей щасливий і радісний день блогерів усіх країн.

На закінчення - офіційні правила BlogDay2007:

1. Найдите 5 интересных блогов, о которых Вы раньше не знали 2. Сообщите их авторам, что Вы выбрали их блоги для празднования BlogDay 2007 3. Напишите небольшое описание этих блогов со ссылкой 4. Опубликуйте BlogDay Post (31 августа) и 5. Добавьте тэг BlogDay с помощью ссылки: http://technorati.com/tag/BlogDay2007 и ссылку на официальный сайт BlogDay http://www.blogday.org Празднуйте с нами!

Сьогодні мені просто хочецця написати якись оптимістичний пост. Власне, не дуже важливо про що конкретно він буде. Просто розпочався Успенський піст. І якщо слово пост тепер більше асоціюється з повідомленнями у блогах чи форумах, то для того щоб стати справжнім сучасним “постником” тепер достатньо писати з певною регулярністю у свій блог, що я і роблю. Я ж таки дійсно християнин, і як то кажуть - не постити я не можу =)

Звичайно, цікаво писати так щоб було цікаво всім напевно зможуть одиниці. Справа у тому, що коли одні люди читають блоги інших людей, то перепускають усе написане через свої мозги. Отож, бачать вони все рівно не те, шо пише автор, а то що залишилося з того після фільтру у мозгах читача. Отут пишеш-пишеш, надриваєшся-надриваєшся, можна сказати якусь навіть душу вкладаєш, не лише час. Але, знаєте, саме гірше не те, що немає аплодисметнів, а те що люди майже завжди викриття своїх пороків відзеркалюють на мене особисто.

Коли я пишу про гріх, я зовсім не пишу про конкретний гріх конкретної люди. Проте, люди читають, думають шо я пишу чи говорю персонально про них і ненавидять мене за це. Мені звичайно приємна і така увага (погодитесь, це краще аніж ігнор). Просто жалко букф шо я так щиро для них пишу. Взагалі, наскільки я бачу, сьогодні покликання і виховання добрих священиків - це найбільш важлива річ усього десятиліття. По при всі їхні хвороби - більшість з них свою роботу здатні виконати чесно, а значить вони потрібні як ніхто. СЬогодні людям потрібно знову розповідати про елементарні речі, і які не факт що вони зрозуміють так як годиться. Напишіть текст про мораль і духовність на 10 сторінок, викладіть в мережу, і ви побачите, що цього ніхто читати не буде.

Люди нині не мають вже відчуття потреби в цьому. А що їм потрібно? “фото секс з тваринами” “фото секс з мамою”. Це я не придумав такий жах. Просто за такими фразами щодня приходять на цей сайт. В мене, насправді, матеріалів такого такого плану ще не було. Ото я думаю може їм викласти, щоб не розчаровувати? =) Люди реально звіріють і навіть не здогадуються про це. Секс з тваринами може цікавити тільки таких самих тварин, а секс з мамою тільки тих хто ще гріше від тварин. При чому, ніхто, напевне, з вашого кола не зміг би навіть визнати що систематично ходить на !цензура!сайти. Всі зовні чудові, білі та пухнасті. Але скажи лише слово про це - і ти побачиш як людина звіріє, скаженіє і готова вибрати очі доводячи що він такий чудовий.

До речі, коли ви в гніві, справжньому такому гніві що аж палаєте, загляньте у зеркало. Ви реально побачите біса гніву. Ви можете сміятися і казати що “чортиків не боїтеся”. Про те, скористайтесь моєю порадою. Вас здивує, що у вас може бути інший вигляд ззовні, тіж той, до котрого ви вже звикли. Гріх - це не гіпотетична провина перед Богом, за котру ми обов”язково отримаємо покарання. Гріх - це рана людей, котрі наносять її самі собі цілком самостійно, власними руками. Гріх - це те, що віддаляє нас від Бога, від Джерела Життя, і справжнього Щастя. Гріх це те, що помутняє нам розум, робить його нечутливим, закостенілим і твердим. Поступово ми стаємо не здатними робити жертовні справи, віддати своє, прощати і любити. В кінці кінців - ми не можемо розрізняти банальне добро від зла, правди від неправди.

Минулого тижня я спробував опублікувати на одному з популярних веб-сайтів пару своїх статей про секс. На перші дві з них я отримав майже сотню коментарів. Так от що важливо. Ніхто з них так і не зрозумів про що я писав. Там були за нашими мірками цілком розумні та інтелігентні люди. За моїми словами вони не побачили нічого з того, що я намагався їм донести. Мені закидали усе - від поганих попів котрі їздять на бмв й до інквізиції в якій я особисто участі не приймав. Дорікали ще, дуже справедливо, до речі, що я пропускаю коми і не співпадає заголовок з самим матеріалом. Просто до теми статті, в якій було викрито конкретний гріх всі ці коментарі не мали жодного відношення. Більше того. Навіть якби й я намагався задовільнити усі зауваження - я б все рівно їм не догодив би. Та й ніхто б цього не зміг зробити.

Людям потрібно лише визнання їх заслуг і стимулювання зросту самооцінки. Не знаю як в армії, а в Церкві нагороди можна купити. Звичайно, не відкрито, напівскритно, але можна. Особливо популярна покупка опосередкована. Коли багатий дядя дає гроші на шось “потужним” батюшкам, а вони з архиєреями вже і домовляються за медальку. Так от. Незаслужені медальни розумним людям непотрібні. Вони є для них більшим тягарем аніж їх відсутність. Тому, “гіпернарцисному” суспільству неприємно коли про нього говорять в викривальному тоні. І церковні медальки невіруючим людям також насправді непотрібні. Вони не є індульгенцією, ні символом праведності. Але то таке…Взагалі це не моя справа критикувати. Моя справа - виконувати і підкорятись.

Ну, і ще. Оскільки я обманювати не дуже люблю, то тут напевне мені варто було б попросити вибачення за те, що я обманув вас на початку згадавши про веселий пост. Вийшло що раз піст сумний - то пост веселий бути не може. Пардон за каламбур.

Всім всіх благ, а мені грошей =) (свята простота! )))

Один з самих популярних пошукових запитів на “Просфору.org” - це той, що є заголовком для цього посту. Жарти жартами, але сьогодні я справді продовжую минулорічну практику знайомити вас з найкращими зразками духовної музики. Отже для усіх хто шукав тут, (і ще буде шукати) духовну музику в mp3 - для вас один з моїх улюблених дисків. В мене сам диск без пачки, але якщо не помиляюсь, це хор Івано-Франківського єпархіального управління “Благовість”. Особисто мені він дуже по серцю. І наскільки я розумію - досить-таки рідкісний. (more…)

Надеемся, что наши грешные падежи

никому вреда не нанесут. (с) Катерина ІІ

Привіт усім! Перш за все хочу подякувати усім хто мене привітав з днем народження. Як би там не було, але цього року дійсно мене привітала рекордна кількість друзів. Не знаю, про що це каже, але кращим чи гіршим аніж минулого року я не став. Так ото пишу, щоб ще раз подякувати усім за ваші привітання. Персонально поки усім відповісти не можу, але якщо наступного року в мене буде секретарка (звичайно ж дівчинка років 19-20, високого росту, з довгим волоссям і маленьким бюстом), то я їй доручу кожному відписати, а я тільки як це годицця у босів - поставлю свій підпис і золоту печатку. У будь-якому разі я вдячний усім вам за частинки вашого часу, і щирості. Особливо за вітання, котре не можу не процитувати повністю :

“Туулган кунун менен, мага жигит таап берейин депсин да ээ, мен сага тамалашкамын, мага эч кимдин кереги жок. Мага жигит таап анан корунбой жоголойун депсин да, мен жигитсиз деле журо берем менен кыжалат болбо. Туулган кунуну жакшы откоз!!!”

p.s. Класно, правда? Люди дійсно так розмовляють.

*********

Відразу хочу розповісти вам ще таку справу. Ви напевно помітили, що деякі ваші коментарі на prosfora.org не йдуть на сайт відразу як вами відіслані, але прямують до “відстойника”, де чекають моєї модерації. Це неподобство, звичайно, не приємне і мені. Усі повідомлення через LiveJournal.com розпізнаються сайтом як спам, яким воно звичайно не є. Але ми мусимо з цим миритися. Про те, для покращення роботи сайту, я вирішив дещо його модифікувати. Більше того - я таки зробив це.

Я довго мріяв реалізувати на сайті деревовидні коментарі, де у користувачів буде можливість коментувати не тільки мій текст, але й коментарі попередніх відвідувачів. Отож - захотів - поставив. Відтепер - коментуйте коментарі =) А взагалі, я думаю, що набагато простіше ввести у поле 1) свій нік, 2)електронну адресу 3) і адресу жж, аніж переходити на сам жж і ще підтверджувати дозвіл на використання свого ж імені. Ото таке. Обирати - вам.

*********

Ну, і звичайно нова косметична зміна - граватари угорі коментарів. Як на мене це досить кумедна річ. Для тих хто все ще не в курсі, то система граватарів - це сучасний спосіб прив’язки вашої поштової адреси до персональної аватарки, завантаженої перед цим на сайт gravatar.com. Згодом, на усіх сайтах де ви будете залишати свої коментарі система сама визначить, впізнає вас за вашим емейлом, і покаже на сайті саме вашу картинку. Як наприклад в мене граватар - Гомер Сімпсон в ролі священика )

*********

Ну, і ще одне. Залишаючи свою думку на сайті, людина невербально засвідчує, що готова до діалогу. В такому випадку настирливо рекомендую відмічати галочку, щоб отримати відповідь на свою репліку. А то, всяке буває. Накакала тут і утекла. Я ж коменти не стираю. А люди ж будуть мати реакцію на вашу писанину, не тільки мою. ОТож, будьте разом з нами, і не какайте не смітіть словами, за котрі немає волі і розуму відповідати. Анонімні герої мало коли були в пошані. Тим більше в наш 21 вік - час анархії і псевдодемократії.

*********

Прийшов спам. Запрошують на семінар “Етикет як складова професіоналізму”. ЧИ не знущаються??

*********

Скажіть, реклама між програмами і фільмами стає голосніше лише у мене, чи у когось є таке саме? Дістало трохи.

*********

На соревнованиях по прыжкам в воду перед спортсменом из Ватикана расступилась вода..

*********

Шото я давно не писав традиційних маразмів.Поки в мене з ними сутужно. Проте, з новими оригінальними пошуковими запитами я з вами і пошуковими роботами ще раз з радістю поділюся. Традиційно - після слешу (/) мій коментар.

• чи може дівчина хотіти хлопця / ніколи в світі!


• СЕКС+ТЕРНОПІЛЬ / а це вже по нашому!


• мансіпація / ггг


• бідність / точно по адресу.


• лікування лесбіянст / лікуванню не піддаєцця


• скачати українські х / х- найкращі українські!


• фото Инжир или смоковница / було таке. cказати де? [click here]


• фото развратные девчушки / є у нас і таке. cказати де? [click here]


• ми коханці - це / …. доволі безглуздо


• Не такі, як всі / знову ви не помилились )


• коли поцілувати / залежить куди )


• мене не розуміють / а я вже звик


• Що таке подружня зрада / законна причина до розлучення


• обряд хрещення немовлят / це, до речі, не обряд а Таїнство


• як висловити любов / хоча б не соромитись її , і не сильно налякати обраницю


• секс по 8 часов / так. це я. як ви мене знайшли? ))

***********

В церковь заходит старик и обращается к священнику: - Я бы хотел поговорить с вами наедине… - Вы хотите исповедаться? - Ну-у-у… Исповедаться - так исповедаться… Старик и говорит - что ему 86 лет, что его жена умерла 36 лет назад - и за это время он ни разу не имел секс… Но два дня назад он принял одну таблетку виагры - и провёл всю ночь с двумя молоденькими девушками… - Что ещё? - спросил священник. - Это всё, - ответил старик. Удивлённый священник спросил: - Когда вы исповедовались в последний раз? - Никогда, - ответил старик. - Почему? - Потому что я ЕВРЕЙ! - ЕВРЕЙ?! А что вы делаете в церкви - и для чего вы все мне это рассказываете? - Я такой счастливый! Я всем рассказываю!

**********

Ну, і не забувайте: Пры капіяваньні матэрыялаў сайта пажаданая спасылка. (я не здурів, це просто білоруською А картинка угорі тексту - клікабельна. Роздрукуйте її собі на стіну в офісі. Всім папа - дівчаткам - цьом-цьом =)